Я дизайнер ігрових світів, який слухав тиші сповіді гравців — не про щастя, а про тишу. Мої ігри — це святі місця для душі, а не казино. Тут не прагаєш вигра — ти пас.

Я як мати, поведолог та колишній дизайнер з Чикаго, збиралаConfessions гравців — перетворюючи їхні тихі мити надії на святі ритуали. Це не про щастя чи виграв — це про ритм, присутність і гідність гри. Я створю ігри як емоційні святилища, де кожне обертання — шептаний легенда, а не гембле.